Вийшла книга "Великий терор на Чернігівщині (20-30-ті роки XX століття)"

Презентація науково-популярного видання під такою назвою відбулася 17 січня у Навчально-науковому Інституті історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка.

Про це повідомляє офіційний веб-портал Чернігівської обласної ради.

 

Це видання, приурочене до 75-х роковин великого терору, побачило світ на виконання обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016–2020 роки, яка має на меті популяризацію книжкової продукції письменників Чернігівщини, забезпечуючи випуск книг місцевих авторів коштом обласного бюджету.

У книзі вперше узагальнено відомості про політичні репресії 20–30-х рр. ХХ ст. на Чернігівщині, охарактеризовано їх природу, сутність і трагічні наслідки.

Учасники презентації висловили глибоку вдячність автору книжки Тамарі Демченко за велику роботу, проведену під час підготовки твору до друку.

Відзначалося, що до видання книги доклали власних старань директор Інституту професор Олександр Коваленко як відповідальний редактор видання, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко, працівники Державного архіву Чернігівської області, музейних та бібліотечних установ.

У книзі висвітлюються злочини сталінського тоталітарного режиму на теренах Чернігівської області. Значна увага авторки сконцентрована саме на долі жертв режиму. Метою тоталітаризму було залякування суспільства протягом багатьох років, аби його активні представники навіки забули про супротив владі.

На Чернігівщині у зазначений період без суду і слідства було засуджено 8108 осіб, з них 4374 – до смертної кари.

Директор Державного архіву Чернігівської області Раїса Воробей зазначила при участі в обговоренні, що в книзі також йдеться про масові репресії проти інтелігенції, повертаються з небуття імена безвинно страчених людей.

Директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського Сергій Лаєвський запропонував встановити на рівні держави 7 листопада як єдиний день вшанування пам’яті жертв великого радянського терору. Висловив стурбованість, що сьогодні на території ОРДЛО нашим північним сусідом формується режим зі схожими ознаками. Однак і до цього часу світова спільнота не засудила тоталітарний комуністичний режим.

Електронну версію книги можна почитати за посиланнням.

Читайте також:

ВИЙШЛА КНИГА ПРО ОРГАНІЗАТОРІВ ГОЛОДОМОРУ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

Це була брутальна лоботомія нашої нації

Відкрилася база даних "Жертви антипольського терору в Радянському Союзі 1934—1938"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.