Спецпроект

Шлях до примирення з Польщею − взаєме сприйняття, а не нав’язування своєї точки зору − МЗС

Міністерство закордонних справ України офіційно відреагувало на заяву міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського про заборону в'їзду в країну для "антипольськи налаштованих" українців.

Коментар розміщено на офіційному сайті відомства.

МЗС наголосило, що в Україні немає антипольських настроїв, а більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі. І розбіжності в оцінках історії тут ні до чого.

"В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи", − переконані в мінстерстві.

На підтвердження цих слів, дипломати навели приклад сотень тисяч українців, які зараз проживають і працюють у Польщі. Українське дипломатичне відмоство запропонувало таку формулу примирення та співпраці:

"Свого часу разом з Польщею ми досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом "Прощаємо і просимо пробачення". Переконані, що ми маємо йти до примирення шляхом взаємного сприйняття один одного, а не нав’язування своєї точки зору. Цей принцип польській стороні було запропоновано втілити у практичну площину шляхом підписання і реалізації відповідної дорожньої карти, проте відповідь все ще очікуємо".

На останок, українське мінстерство запевнило, що Україна є відкритою до співпраці, у тому числі, з історичної проблематики. 

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.