Ільмі Умерову вручать премію за боротьбу проти тоталітаризму

Цьогорічну премію Платформи європейської пам'яті та сумління вручать Ільмі Умерову.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Платформи, яке є в розпорядженні "Історичної правди". 

Ільмі Умеров –  заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Протягом 1994–1997 роках Умеров був віце-прем'єр-міністром Уряду Криму, у 1997 році – заступником голови Ради Міністрів АР Крим, а в 2002–2005 – заступником Голови Верховної ради АР Крим.

Фото: Радіо Свобода

У Росії його засудили за публічні заяви на підтримку територіальної цілісності України. 27 вересня 2017 року т. зв. "Сімферопольський окружний суд" у Криму засудив його на два роки ув'язнення в колонії-поселенні та заборонив брати участь у публічних акціях терміном на два роки.

21 жовтня Умерова доставили в лікарню через проблеми зі здоров'ям. 25 жовтня Умерова та іншого політв'язня Ахтема Чийгоза звільнили з ув'язнення. 27 жовтня вони вже були в Києві.

Установи та організації – члени Платформи 27 жовтня проголосували за те, щоб присудити премію Умерову "на визнання його боротьби проти тоталітаризму, за ідеали демократії, фундаментальні права та свободи й верховенство права".

Премію вручатимуть 8 листопада 2017 року в Парижі, Франція, під час конференції Платформи "100 років комунізму. Історія і пам'ять". 

Платформа європейської пам'яті та сумління – міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Від України членами Платформи є Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Фонд збереження історії Майдану та Меджліс кримськотатарського народу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.