Литва почала оприлюднювати повідомлення агентів КГБ

Литовський центр дослідження геноциду та опору жителів Литви почав оприлюднювати повідомлення агентів КГБ.

Про це пише сайт ru.delfi.lt з посиланням на lrt.lt.

У цих документах – звіти про діяльнісь литовських емігрантів, промислове шпигунство, католицьку цервку, інформація про людей, яких радянська влада вважала небезпечними для своєї ідеології.

Публікація цих матеріалів, можливо, допоможуть суспільству зрозуміти, як ідяла мережа агентів КГБ. Зі вже опублікованих документів випливає, що КГБ особливо цікавився литовськими емігрантами в США та Канаді.

Наприклад, агент "Свєтлов" у червні 1981 року інформував своїх оперативників про створення кафедри литуаністики в Іллінойському університеті. У повідомленнях агента "Короля" постійно описувалася діяльність литовських емігрантів у США, громадських діячів і організацій. Агент "Шарунас" надавав звіти про друковані видання емігрантів.

Звіти шпигунів на сайті Центру дослідження геноциду та опору жителів Литви викладатимуть до літа 2018 року. Планується, що надбанням громадськості стануть доноси кількох сотень агенітв КГБ.

Центр дослідження геноциду і опору жителів Литви є міжвідомчим державним органом, що досліджує всі прояви геноциду і злочинів проти людства і людяності і переслідування жителів Литви в роки окупації, а також процеси озброєного та неозброєного опору окупації, який ініціює правову оцінку організаторів і виконавців геноциду, що увічнюють пам'ять борців за свободу і жертв геноциду.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.