Литва почала оприлюднювати повідомлення агентів КГБ

Литовський центр дослідження геноциду та опору жителів Литви почав оприлюднювати повідомлення агентів КГБ.

Про це пише сайт ru.delfi.lt з посиланням на lrt.lt.

У цих документах – звіти про діяльнісь литовських емігрантів, промислове шпигунство, католицьку цервку, інформація про людей, яких радянська влада вважала небезпечними для своєї ідеології.

Публікація цих матеріалів, можливо, допоможуть суспільству зрозуміти, як ідяла мережа агентів КГБ. Зі вже опублікованих документів випливає, що КГБ особливо цікавився литовськими емігрантами в США та Канаді.

Наприклад, агент "Свєтлов" у червні 1981 року інформував своїх оперативників про створення кафедри литуаністики в Іллінойському університеті. У повідомленнях агента "Короля" постійно описувалася діяльність литовських емігрантів у США, громадських діячів і організацій. Агент "Шарунас" надавав звіти про друковані видання емігрантів.

Звіти шпигунів на сайті Центру дослідження геноциду та опору жителів Литви викладатимуть до літа 2018 року. Планується, що надбанням громадськості стануть доноси кількох сотень агенітв КГБ.

Центр дослідження геноциду і опору жителів Литви є міжвідомчим державним органом, що досліджує всі прояви геноциду і злочинів проти людства і людяності і переслідування жителів Литви в роки окупації, а також процеси озброєного та неозброєного опору окупації, який ініціює правову оцінку організаторів і виконавців геноциду, що увічнюють пам'ять борців за свободу і жертв геноциду.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.