Спецпроект

П'яте засідання Українсько-польського форуму істориків відбулося в Черкасах

19–21 жовтня у Черкасах відбулося V засідання Українсько-польського форуму істориків. Цього разу темами для обговорення стали події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1942 р." від української сторони виголосив Юрій Макар, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, від польської — професор Ігор Галагіда, начальник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Гданську.

Мирослав Іваник, український дослідник із Торонто (Канада) та доктор Маріуш Зайончковський, працівник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Любліні представили доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1944 р.".

Виступ доктора Мірослава Шуміли, директора Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті узагальнив тематику польсько-українських стосунків на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Під час наступного засідання Форуму, яке заплановане на березень 2018 року в Польщі, обговорюватиметься проблематика щодо поляків та українців у Східній Галичині в 1943—1945 роках.

У зв’язку із різницею в оцінках українських та польських істориків подій березня 1939 року учасники Форуму вирішили, що в рамках осіннього засідання 2018 року буде обговорюватись питання Карпатської України/Підкарпатської Русі і українсько-польських стосунків у 1939 роках.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин. 

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Четвертий польсько-український форум істориків проходив у березні 2017 року в Кракові. Зустріч була присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля

Третє засідання відбулося в жовтні 2016 року в Києві. Історики дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Друга сесія Форуму проходила в березні 2016 року в Варшаві. Науковці аналізували діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 роках. 

Перше засідання Форуму провели в листопаді 2015 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.