На Харківщині пошкодили пам'ятники УПА та червоноармійцям. ФОТО

У "Молодіжному" парку Харкова невідомі облили пам'ятник воїнам УПА червоною фарбою.

Про це повідомила "Українська правда" з посиланням на поліцію Харківської області.

Наразі поліція встановлює осіб, причетних до вказаного правопорушення. Ніхто з громадян із заявами за даним фактом не звертався.

 

Інформацію зареєстровано, вирішується питання про кваліфікацію події за Кримінальним кодексом України. 

Окрім того у Харківській області невідомі пошкодили табличку та два мармурові камені на меморіальній дошці на теріторії парку "Слави". 

 

Як зазначили у поліції, внаслідок дій зловмиснків на табличці утворилася тріщина та відпало кілька літер, також були відбиті дві мармурові лицювальні плитки.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 КК - "умисне знищення або пошкодження майна", санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 років.

Нагадаємо, камінь на честь Української повстанської армії було встановлено в Молодіжному парку в Харкові 1992 року. У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.