"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО

Правдива історія звивистої долі сотника УПА без пафосу – почалися зйомки тизера художнього фільму "Долина".

Сюжет кінострічки побудований навколо долі командира УПА Петра Мельника на псевдо "Хмара" і розповідатиме про його боротьбу в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, повідомляє "5 канал".

"Там історія така, що він був за часів Другої світової війни в концтаборі на території Польщі, Німеччини, потім, коли повернувся сюди, тут радянська влада такий самий концтабір почала влаштовувати для населення, тобто він з одного концтабору в інший, а по суті він повернувся на свою землю", – розповідає виконавець ролі "Хмари" Дмитро Ярошенко.

Нещодавно Ярошенко зіграв роль поета й дисидента Василя Стуса у фільмі "Заборонений", чия прем'єра відбудеться у вересні.

Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника -
Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника - "Хмари"
5 канал

Перші кадри тизера стрічки "Долина" знімають у підземеллі Києво-Печерського заповідника.

"Він був підступно так, там дуже така цікава детективна історія, завербований саме московитами, але він так чи інакше їх обдурив, і помстився за це. Це сучасна історія зради і спокути цієї зради", – розповідає режисер-постановник фільму Володимир Тихий.

Петро Мельник -
Петро Мельник - "Хмара" зліва
Архів Центру досліджень визвольного руху

За словами автора ідеї та сценарію Віталія Загоруйка, фільм буде без пафосу і показуватиме лише правдиві події, тому що в основі сюжету – біографія Петра Мельника з архівних джерел.  

"У цьому фільмі, я думаю, будуть реальні справжні і навіть страшні речі, і можливо навіть хтось із патріотів скаже, що я ллю воду на млин ворога, але це для нерозумних людей, розумні люди зрозуміють, що я хотів показати правду", – наголосив автор ідеї та сценарію фільму Віталій Загоруйко.

Тизер фільму "Долина" збираються презентувати в жовтні. Наразі зйомки фінансує Український культурний фонд. Оскільки загальний бюджет складає біля 20 мільйонів гривень, для зйомок повного метру фінансування ще шукатимуть.

ДОВІДКА:

Петро Мельник (1910–1952) – сотник УПА, псевдо: "Хмара", "Верх", "П-44". Народився в сучасній Івано-Франківській області, член Пласту, відслужив у Війську Польському. Член ОУН від 1937 року. Під час війни з Німеччиною в 1939 році потрапив до німецького полону.

У 1941-1942 роках служив у батальйонах "Роланд" і № 201, організованих ОУН(б) при німецькій армії. З літа 1943 року організовував перші загони Української народної самооборони в Долинському районі Івано-Франківської області. 

Командир сотні "Стріла" (січень 1944 – лютий 1945), куреня "Дзвони" (лютий – грудень 1945), тактичного відтинку "Гуцульщина" (грудень 1945 – 1949). Керував рейдом відділу в Румунію (червень—липень 1949).

За хоробрість і вміле командування "Хмара" дістав від Головного військового штабу УПА Срібний хрест Бойової заслуги 1-го класу і звання сотника.

У 1951-му потрапив у полон до Станіславського управління МДБ. Дав згоду на співпрацю, проте в 1952 році організував втечу шістьох агентів-бойовиків і повернувся з ними в підпілля. Загинув у бою з оперативною групою УМДБ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.