Спецпроект

АНОНС: Презентація матеріалів виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" в Києві

28 вересня в Музеї історії Києва презентують інтерактивну віртуальну версію виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та її альбом-каталог.

2016 року спільними зусиллями низки наукових, державних та громадських організацій було реалізовано два знакових проекти: міжнародний архітектурний конкурс ідей створення меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" та мультимедійна виставка "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії".

Виставка складалася з двох смислових та візуальних шарів:

– історії Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до нинішніх спроб увічнити пам’ять усіх його жертв;

– семи кращих проектів меморіального парку, визначених за результатами архітектурного конкурсу.

Цього року було створено повну інтерактивну віртуальну версію виставки та видано альбом-каталог, який включає в себе усі її матеріали.

Наразі розпочато створення методичного посібника для середніх навчальних закладів, який має допомогти у впровадженні матеріалів виставки до навчального процесу.

Під час заходу буде презентовано зазначені проекти та запропоновано підходи до розв’язання проблем вшанування пам’яті.

Учасники:

- Володимир В’ЯТРОВИЧ – Голова Українського інституту національної пам’яті

- Віталій НАХМАНОВИЧ – куратор архітектурного конкурсу, автор і куратор виставки, упорядник альбому-каталогу "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії", провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

- Філіп дe ЛАРА - професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

28 вересня,четвер, 18.30

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Український центр вивчення історії Голокосту.

Вхід вільний.

Дивіться також:

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.