Спецпроект

У номінації "Місто-Київ" на Форумі видавців перемогла збірка есеїв про Бабин Яр

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ".

Про це йдеться в повідомленні фонду "Українсько-єврейська зустріч".

Церемонія нагородження відбулася 14 вересня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

"Ми вельми вдячні за нагороду, оскільки це підтвердження нашої праці," – сказав співредактор видання д-р Владислав Гриневич. – "Це також свідчить про зрілість українського суспільства, яке обрало книжку про Голокост для нагороди".

Співредактор Владислав Гриневич

Видання, яке здобуло перемогу в номінації "Місто-Київ", – це збірка монографій колективу всесвітньовідомих учених, які обговорюють проблематику Бабиного Яру в аспектах культури, музики та мистецтва від сталінських часів до сьогодення.

В есеях цього видання, окрім детальних та болісних свідчень про події у Києві наприкінці вересня 1941-го року, зосереджено увагу на розумінні значущості Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій XX сторіччя.

Книжка вийшла друком 2016 року з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за підтримки Канадського благодійного фонду "Українсько-єврейська зустріч" (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE).

 

Співредакторами видання були: Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, та Павло-Роберт Магочій, професор історії та політології українознавчих студій Торонтського університету (Канада).

Дане видання українською та англійською мовами побачило світ завдяки видавництву "Дух і літера" за сприяння UJE.

Це вже втретє, коли книга, яку підтримує UJE, здобула перемогу на книжковому форумі.

Минулого року спеціальне визнання від президента Форуму видавців О. Коваль одержало видання "Євреї та українці: тисячоліття співіснування", написане у співавторстві П.-Р. Магочієм та Й. Петровським-Штерном.

У 2015 році було також відзначено як одну з найкращих книжок Форуму "Їдиш-український словник" Дмитра Тищенка.

Окрему відзнаку на церемонії дістало україномовне видання про ізраїльського письменника Амоса Оза, сім’я якого походить з України. Книгу про вагомий внесок письменника в українсько-ізраїльське культурне співробітництво переклав Віктор Радуцький з Єрусалима.

Поява книжки на Форумі видавців стала можливою завдяки ініціативі UJE.

Англомовна версія видання "Бабин Яр: історія і пам’ять" доступна на сайті Amazon,  а україномовне видання можна придбати на сайті видавництва "Дух і літера".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.