Київрада виділила Музею Майдану землю

Київрада виділила Музею Революції Гідності ділянку площею 1,22 га на алеї Героїв Небесної Сотні.

Голосування відбулося під час пленарного засідання 14 вересня. Рішення підтримали 96 депутатів, повідомляє прес-служба Київради.

Дана територія розташована на алеї Героїв Небесної Сотні (вул. Інститутська), 3. На відповідній земельній ділянці передбачається будівництво, експлуатація та обслуговування меморіально-музейного комплексу.

"Ми маємо пам’ятати захисників нашої країни. Три роки тому за нашу незалежність і демократію люди заплатили ціною власного життя. Тому ми обов'язково маємо створити Музей Революції Гідності, таким чином вшановуючи пам’ять героїв. Земельна ділянка на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3, відповідає всім вимогам, містобудівній логіці та історичній зумовленості", — зазначив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Прокопів.

22 червня Київрада надала дозвіл на відведення земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні для облаштування пішохідної зони.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.