Шведські науковці з'ясували, що відомий скелет вікінга належав жінці

Дослідники провели аналіз ДНК рештків, які знайшли в 1880 році. Результати показали, що скелет належав жінці.

Протягом 130 років рештки вважалися скелетом чоловіка, незважаючи на його характерні жіночі риси. Тест ДНК провели лише в 2017 році, пише "Новое время" з посиланням на Mashable.

"Образ чоловіка-воїна в патріархальному суспільстві був підкріплений науковими традиціями та сучасними забобонами. Таким чином, біологічна стать індивіда сприймалася як щось само собою зрозуміле", - заявили вчені.

Поховання було виявлено в кінці ХІХ ст біля поселення Бірка на території сучасної Швеції. Крім кісток, із поховання було вилучено зброю, останки двох коней, а також настільну гру, що вказувало на високий військовий статус похованої людини.

"Ця гра показує, що вона була серйозним військовим лідером. Вона, швидше за все, планувала напади і брала участь в боях", - підкреслила керівник дослідження, археолог Шарлот Хеденшерна-Юнсон.

Нагадаємо, поблизу с. Таковське Дніпропетровськоі області археологи знайшли скіфський курган із рештками людини, що була заввишки 1 м 90 см.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.