У Тихому океані знайдено затонулий в 1945 році крейсер "Індіанаполіс"

Уламки американського важкого крейсера "Індіанаполіс" виявлені в Тихому океані через 72 роки після того, як корабель був затоплений японським підводним човном.

Про це пише BBC.

Уламки крейсера були виявлені в п'ятницю групою з 13 цивільних дослідників під керівництвом співзасновника компанії Microsoft Пола Аллена, який назвав знахідку історичною.

На деяких фрагментах збереглася назва корабля "Індіанаполіс CA-35. Це допомогло впізнати корабель. PAUL ALLEN

Корабель був знайдений на глибині 5,5 кілометра. Точне місце не розголошується.

"Індіанаполіс" загинув 30 липня 1945 року, коли повертався після секретної місії по доставці частин для атомної бомби. Корабель був торпедований японською субмариною у Філліпінському морі. Він пішов під воду дуже швидко - всього за 12 хвилин. Через це місцезнаходження крейсера протягом довгих років залишалося загадкою.

"Індіанаполіс". Знімок зроблений в 1937 році в Перл-Харборі. AFP

На борту корабля знаходилися близько 1200 військових, врятувати вдалося 316 осіб. Це найбільша втрата в історії американського військового флоту і наймасовіша загибель особового складу.

300 людей потонули разом з кораблем, інші зазнали зневоднення, галюцинацій і нападів акул. Оскільки американські військові бази не отримали сигнал лиха з корабля, тих хто вижив змогли знайти тільки через чотири дні після лиха.

Менше ніж через тиждень після цього перша атомна бомба була скинута на японську Хіросіму. Інша бомба була скинута на Нагасакі. Дві ці атаки забрали життя сотень тисяч людей і змусили Японію капітулювати.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.