Спецпроект

Волинь не забудемо, але Україну готові підтримувати — польський міністр

Польща чекає можливості відновити дискусію про УПА, але як і раніше готова співпрацювати і підтримувати Україну.

Про це Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський розповів в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант", передає "Українська правда".

Ващиковський розповів, що зростання націоналізму, в тому числі антипольського, в Україні немає, але вона "несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму". Він також додав, що це нормальна тенденція.

При цьому Ващиковський заявив, що "члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Ващиковський повідомив, що в ході візиту президента України Петра Порошенка до Польщі в грудні 2016 року йому пропонували використати досвід Ізраїлю в переосмисленні Голокосту і також "виділити тих українців і поляків, хто дійсно рятував людей під час війни і після неї".

"Відповідь була позитивною: ініціативу направили в міністерства закордонних справ - тобто мені і Павлу Клімкіну — з рекомендацією вивчити можливості реалізації. Правда, за вісім місяців я так нічого і не почув від мого колеги і друга Павла", — заявив глава МЗС Польщі.

У той же час, за його словами, для поляків ця проблема не ключова.

"Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її", — заявив Ващиковський.

"Серед країн ЄС і НАТО ми єдина країна, що межує і з агресивною Росією, і з жертвою агресії - Україною. Ми близькі з обома країнами, і нас також зачіпає цей конфлікт", — пояснив він.

Відповідаючи на попередні питання журналіста російського видання про "кризу на Україні", Ващиковський підкреслив, що "немає такого поняття "криза на Україні". Є російсько-український конфлікт, викликаний Росією".

Як відомо, Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання і питання прав меншин.

У зв'язку з цією заявою міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Яна Пекла. Польському дипломатові вказали на некоректність висловлювань Ващиковського.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.