Петиція щодо збереження археологічних розкопок у Києві набрала потрібну кількість голосів

Електронна петиція на сайті КМДА зпроханням врятувати археологічні розкопки та знайдені артефакти на Поштовій площі в Києві набрала потрібні 10 тис. готосів за 4 дні до кінцевого терміну.

Петицію зареєстрував автор фільму "Україна.Повернення своєї історії" Акім Галімов 26 квітня 2017 року. Станом на сьогодні її підписало 10484 особи. Автор петиції так сформулював її мету:

"Просимо мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на те, що археологічні розкопки, які мають загальнонаціональне значення для України, опинились під небезпекою знищення. Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 місяці назад.

У зв'язку з Євробаченням на історичному місці хрещення Русі у річці Почайна пришвидшеними темпами добудовують торговельний центр, а культурні шари X-IX століття, які могли би мати революційне значення для науки, будівельники через декілька днів мають намір залити бетоном.

Творча команда фільму "Україна.Повернення своєї історії" на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та все наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави та просять мера Віталія Кличка втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі".

Тепер Київська міська державна адміністрація повинна буде розглянути цю петицію.

Нагадаємо, на початку 2015 року під час підготовчих робіт з реконструкції Поштової площі археологи знайшли частину вулиці середньовічного Києва. За оцінками науковців, дерев’яні споруди датовані ХI–XII століттями.

12 берзеня 2015 року стався обвал ґрунту, через що археологи призупинили роботи. Наступного місяця з метою захисту розкопу від впливу сонця та дощу його засипали землею.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.