Більшість росіян хочуть прославляти Сталіна в бронзі

Майже дві третини росіян заявили про доцільність спорудження пам’ятних знаків, які прославляють державні досягнення Йосипа Сталіна.

У той же час понад половина вважає, що у встановленні дощок і бюстів Сталіна, які повідомляють про його злочини, невдачі та нейтральні факти, потреби немає.

Про це свідчать результати дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки (рос. – ВЦІОМ), повідомляє РІА "Новости".

Відповідно до опублікованих даних, 62% респондентів підтримують ідею розміщення пам’ятних знаків (дощок, цитат, бюстів, картин) Сталіна. Протилежної думки дотримується 31% опитаних.

Прихильники обґрунтовують свою думку тим, що Сталін є частиною історії, про яку повинні знати діти (57%); задяки Сталіну "ми перемогли у Великій Вітчизняній війні" (18%); "він зробив багато хорошого для країни" (9%); Сталін "зробив країну великою" (8%).

Говорячи про потребу розміщення пам’ятних знаків про злочини та невдачі Йосипа Сталіна, 65% росіян вважають, що вони не потрібні, а 28% заявили про протилежне. Розміщення подібних меморіальних знаків росіяни пояснили тим, що люди повинні знати всю правду не тільки про досягнення (39%); що "це частина історії" (35%) і "на помилках навчаються" (16%).

Згідно з даними ВЦІОМ, 59% опитаних не вбачають потреби в розміщенні пам’ятних знаків, які повідомляють про нейтральні факти про Сталіна ("що відвідав, де виступав з промовою тощо"); хотіли б бачити подібні знаки 35% респондентів.

Причиною розміщення таких знаків називали те, що це "наша історія" (50%); що "люди повинні знати все про Сталіна, що зробити висновки про його особу" (22%); а також що це може бути комусь цікавим, наприклад, туристам (7%).

Результати досілдження свідчать, що 44% опитаних громадян Росії позитивно поставились би до встановлення біля їх будинку пам’ятного знака про Сталіна. Негативно до цього поставились би 24%. Про нейтральне ставлення заявили 28%.

Ініціативне всеросійське опитування "ВЦІОМ-Спутник" проведено 7-8 липня 2017 року серед 1200 респондентів старших за 18 років шляхом телефонного інтерв’ю. Для даної вибірки максимальний розмір похибки не перевищує 3,5%.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.