У Києві назвали прогулянковий катер іменем Романа Шухевича. ФОТО

30 червня 2017 року один з київських прогулянкових катерів назвали "Роман Шухевич"

У церемонії взяли участь міністр Омелян і син Шухевича, повідомив lb.ua з посиланням на прес-службу Міністерства інфраструктури.

Фото: mtu.gov.ua 

Це відремонтований 32-метровий двопалубний теплохід типу "Каштан", який побудовано в Запоріжжі в 1991 році.

У заході, під час якого судну присвоїли нову назву, взяли участь міністр інфраструктури Володимир Омелян і син Шухевича, народний депутат Юрій Шухевич.

 Фото: mtu.gov.ua
"Для мене велика честь в день 110-річчя від дня народження легендарного українця, легендарного лідера української нації, людини, яка віддала все - сім'ю, достаток, життя - заради України, оголосити, що ми присвоюємо ім'я Романа Шухевича річковому пароплаву. Я більш ніж упевнений, що це лише один з перших пароплавів, це один з перших символів, які нестимуть по дніпровських хвилях ім'я генерал-хорунжого в безсмертя", — заявив Омелян.

Нагадаємо, що 30 червня відзначалася 110-та річниця з дня народження генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.