Історична суперечка з Болгарією може завадити вступу Північної Македонії в ЄС

Віце-прем’єр Болгарії Красимір Каракачанов закликав керівництво країни не давати "зелене світло" початку переговорів про вступ до ЄС з Північною Македонією через історичний конфлікт, а саме – постать революціонера Гоце Делчева

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на телеканал NOVA.

Каркачанов вимагає, щоб болгарський кабінет міністрів виступив з твердою позицією не підтримувати членство Північної Македонії у Євросоюзі. Він поставив ультиматум: якщо це не буле зроблено, його партія ВМРО готова покинути уряд.

 
Гоце Делчев

Причина такої позиції у тому, що Північна Македонія, за словами Каракачанова, не виконує Договір про сусідство з Болгарією в частині з'ясування спірних моментів у спільній історії.

"Я не люблю ставити умови, але я думаю, що це основа. Якщо угоди не буде досягнуто, мої колеги в парламенті покинуть уряд. Жоден політик не дозволить собі піти на компроміс з підробкою болгарської історії", - заявив він.

Болгарські політики протягом декількох місяців різко реагували на нездатність спільної історичної комісії двох країн прийти до компромісу щодо історичної ролі революціонера, борця з османським панування Гоце Делчева (1872-1903), і його етнічного походження.

Болгарська сторона наполягає, щоб Північна Македонія визнала Гоце Делчева етнічним болгарином. Днями президент Північної Македонії Стево Пендаровскі назвав Гоце Делчева македонцем, "одним із наріжних каменів македонської державності".

Каракачанов переконаний, що спільна болгаро-македонська комісія, яка повинна прояснити спірні моменти в історії, не працює.

У понеділок президент Болгарії Румен Радев планує провести консультації з провідними державними чиновниками з питань відносин з Північною Македонією.

17 жовтня має відбутися засідання Європейської ради, на якому, як очікується, лідери ЄС повинні схвалити відкриття переговорів про вступ Північної Македонії та Албанії в ЄС.

Нагадаємо, Північна Македонія нещодавно розв'язала багатолітній конфлікт з Грецією, яка блокувала вступ країни до ЄС і НАТО через її назву. Македонія погодилась виконати вимоги Греції та змінила назву на Північна Македонія.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.