У США під пам'ятником конфедератам знайшли капсулу, якій 102 роки

1 липня під час демонтажу пам’ятника конфедератам у Сент-Льюїсі, штат Міссурі, робітники виявили капсулу, закладену у фундамент 102 роки тому.

Знесення пам’ятника конфедератам у Форест-Парку почалося в понеділок і було частиною угоди між Сент-Луїсом та Музеєм Громадянської війни штату Міссурі, передає CNN.

Мідна капсула часу була запечетана у центрі самої основи монумента за близько місяць до того, як його завершили, повідомив Марк Траут, виконавчий директор Музею Громадянської війни Міссурі, який знав про існування капсули з історичних документів.

"Ми знали, що десь вона є, тому виймали 40 тонн бетону з фундамента пам’ятника дуже обережно, аж доки не дісталися самого дна", — сказав Траут.

Далі робітники знайшли кам’ятну табличку з написом "На цьому місці буде зведено пам’ятник на пошану солдатів та матросів Конфедерації". Монумент було урочисто відкрито 1914-го.

Траут очікує, що всередині капсули можна буде знайти документи, журнал із статтею про пам’ятник, а також лист до того, хто дістанеться знахідки.

Однак, каже він, все одно в капсулі можуть бути несподіванки. "Ми знаємо про кілька рчей, які всередині, але ж ми не знаємо всього", — каже він. Її планують відкрити на найближчому заході зі збору коштів для Музею Громадянської війни Міссурі.

Капусла має довжину 18 дюймів (45.72 см), 10 дюймів (25,4 см) у глибину та 10 дюймів у висоту.

Демонтаж пам’ятників у Сент-Льюїсі є наслідком більш критичного переосмислення громадами американського Півдня публічних символів Конфедерації.

На думку опонентів, пам’ятники невідповідно прославляють повстанську ідеологію рабства та виправдовують ідеологію "Програної справи", яка проголошує, що боротьба за права штатів була головною рушійною силою Конфедерації, хоча переважна більшість доказів свідчать про протилежне.

Прихильники заявляють, що вони розглядають монументи як символічну данину пошани до спадщини гордого Півдня. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Як повідомлялося, 29 червня в м. Миколаєві відкрили капсулу з посланням від комсомольців 1967 року і заклали нову. 

8 червня в російському м. Тольятті в Росії не змогли знайти закладену в 1967 році капсулу з посланням від комсомольців.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.