У США під пам'ятником конфедератам знайшли капсулу, якій 102 роки

1 липня під час демонтажу пам’ятника конфедератам у Сент-Льюїсі, штат Міссурі, робітники виявили капсулу, закладену у фундамент 102 роки тому.

Знесення пам’ятника конфедератам у Форест-Парку почалося в понеділок і було частиною угоди між Сент-Луїсом та Музеєм Громадянської війни штату Міссурі, передає CNN.

Мідна капсула часу була запечетана у центрі самої основи монумента за близько місяць до того, як його завершили, повідомив Марк Траут, виконавчий директор Музею Громадянської війни Міссурі, який знав про існування капсули з історичних документів.

"Ми знали, що десь вона є, тому виймали 40 тонн бетону з фундамента пам’ятника дуже обережно, аж доки не дісталися самого дна", — сказав Траут.

Далі робітники знайшли кам’ятну табличку з написом "На цьому місці буде зведено пам’ятник на пошану солдатів та матросів Конфедерації". Монумент було урочисто відкрито 1914-го.

Траут очікує, що всередині капсули можна буде знайти документи, журнал із статтею про пам’ятник, а також лист до того, хто дістанеться знахідки.

Однак, каже він, все одно в капсулі можуть бути несподіванки. "Ми знаємо про кілька рчей, які всередині, але ж ми не знаємо всього", — каже він. Її планують відкрити на найближчому заході зі збору коштів для Музею Громадянської війни Міссурі.

Капусла має довжину 18 дюймів (45.72 см), 10 дюймів (25,4 см) у глибину та 10 дюймів у висоту.

Демонтаж пам’ятників у Сент-Льюїсі є наслідком більш критичного переосмислення громадами американського Півдня публічних символів Конфедерації.

На думку опонентів, пам’ятники невідповідно прославляють повстанську ідеологію рабства та виправдовують ідеологію "Програної справи", яка проголошує, що боротьба за права штатів була головною рушійною силою Конфедерації, хоча переважна більшість доказів свідчать про протилежне.

Прихильники заявляють, що вони розглядають монументи як символічну данину пошани до спадщини гордого Півдня. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Як повідомлялося, 29 червня в м. Миколаєві відкрили капсулу з посланням від комсомольців 1967 року і заклали нову. 

8 червня в російському м. Тольятті в Росії не змогли знайти закладену в 1967 році капсулу з посланням від комсомольців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.