У російському Тольятті не можуть знайти капсулу з посланням комсомольців

У м. Тольятті в Російській Федерації планують відкрити капсулу часу з посланням, яку комсомольці закопали в 1967 році. Однак саму капсулу досі не можуть знайти.

Капсулу з посланням до майбутніх поколінь, яку комсомольці заклали в 1967 році на Молодіжному бульварі Центрального району міста, запланували відкрити 24 червня о 18:00 на День молоді, інформує "Август радіо". Саме цього дня виповнюється 50 років із дня закладки капсули. 

8 червня розпочалися підготовчі роботи — робітники почали шукати капсулу в основі пам'ятника, що споруджений над місцем закладки. Однак, як повідомляє місцевий портал "Волга-Ньюс", досі знайти її так і не змогли.

 Фото: tltmuseum.ru

Комунальники зняли бетонні плити та обстежили фундамент металошукачем, однак безрезультатно. 

Пам'ятник, що присвячений комсомольцям усіх поколінь, відкрили 27 жовтня 1978 року з нагоди 60-річчя ВЛКСМ. Автори: скульптор Ігор Бурмистенко та архітектор Юрій Кононов.  

Монумент являє собою прямокутну основу, на які встановлено бетонну стелу. На гранях стели — образи комсомольців різних поколінь.

 Фото: tltpravda.ru

Капсула з посланням була закладена з правого боку. На стелі є напис "Відкрити у 2017 році". 

За даними сайта "news163.ru", в закладці артефакту брали участь три роти офіцерської школи чекістів, духовий оркестр і комсомольці.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.