У Києві поліція змусила чоловіка зняти футболку зі символікою СРСР

Правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського скинути футболку з написом "СССР" і знаком серпа і молота.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя".

Випадок трапився 22 червня в районі парку Вічної Слави поблизу метро Арсенальна у Києві, розповів "Українській правді.Життя" Дмитро.

У той час, як він ішов повз до свого офісу на вулицю Лаврську, у парку проходила акція пам'яті жертв німецько-радянської. Цього дня у 1941 році гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Фото: Українська правда

Дмитра зупинили правоохоронці, які стежили за порядком.

Вони сказали чоловікові, що він носить заборонену символіку і попросили одягнути футболку навиворіт. Коли Дмитро відмовився, футболку попросили зняти.

В офісі чоловік знайшов запасний одяг і переодягнувся.

"Для мене ця символіка асоціюється з панк-роком, я не збирався промотувати Компартію, це минула епоха. Але не став сперечатись. Іноді я ношу радикальні футболки. Може, не мав рації. Може, скромніше треба висловлювати свою індивідуальність. Якщо я когось образив – прошу мене вибачити", – розповів Дмитро.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.