Полтавські депутати відклали перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина

Депутати Полтавської міськради вирішили відкласти перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина.

Про повідомляє сайт "Полтавщина".

Одним із питань, яке розглянули на засіданні депутатської комісії з питань розвитку культури, освіти Полтавської міськради, стала пропозиція депутата Вадима Ямщикова перейменувати вулицю Степана Халтуріна на Богдана Гаврилишина.

Фото: poltava.to

До засідання мер Полтави отримав листа від ініціаторів перейменування з проханням посприяти цьому процесові.

Степан Халтурін, вулицю імені якого пропонують перейменувати, був анархістом, що скоїв замах на російського царя Олександра ІІ.

Альтернативною пропозицією було назвати вулицю "Тролейбусною", оскільки на ній розташоване тролейбусне депо.

Урешті-решт, депутатам запропонували відправити це питання на доопрацювання, зокрема провести опитування думки мешканців вулиці, а також урахувати висновки депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, які розглядатимуть перейменування.

ДОВІДКА:

Богдан Гаврилишин (19.10.1926 - 24.10.2016) - визначний український, швейцарський і канадський економіст, громадський діяч і меценат.  Випускник Торонтського університету (1954), здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Женевському університеті (1976).

У 1960-1989 роках працював на керівних посадах у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві (Швейцарія). 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів і голів Верховної Ради України. 

У 2010 році заснував Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", який покликаний "сприяти становленню людей нового покоління - професійних, патріотичних, етичних українців, які турбуються про суспільне благо й активні у громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими".  Один із учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (2010-2016).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.