АНОНС: У Києві презентують книгу про кримськотатарську боротьбу за повернення додому

7 червня в Києві відбудеться презентація нової книжки кримськотатарського історика Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії".

Крім авторського тексту, який розповідає про багаторічний героїчний опiр кримськотатарського народу радянській репресивній системі, в книзі представлені рідкісні архівні документи, а також унікальна фотодобірка — 107 фотографій з історії депортації і кримськотатарського національного руху.

Передмову до книги написав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а післямову про події новітньої історії — голова Меджлісу кримськотатарського народу та Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров.

"Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу та національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не "вписувавсь" у сталінську концепцію національної безпеки та становив "політично небажаний елемент", — пише в своїй книжці Гульнара Бекірова.

Спільно з авторкою участь в обговорені візьмуть:

- експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер;
- історик-кримознавець, координатор ГО "Кримська гуманітарна платформа" Андрій Іванець;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров;

Модеруватиме зустріч Андрій Мокроусов (Критика).

Фото: islam.in.ua

Середу, 7 червня, о 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська 10).

Організатори: Видавництво "Критика", Інститут Критики і Центр польських та європейських студій НаУКМА.

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.