Київського Щорса перенесуть в Музей монументальної пропаганди — В’ятрович

На момент відкриття Музею монументальної пропаганди СРСР там можна буде побачити пам’ятник Миколі Щорсу, який нині стоїть на бульварі Т.Шевченка в Києві.

Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Я переконаний, що саме так і буде. Зважаючи на те, що пам’ятник Миколі Щорсу є цікавим зразком мистецтва радянської доби, він має бути збережений. Я сподіваюся, що він якнайшвидше буде перевезений", — сказав В.В’ятрович.

Також він зазначив, що перенесення пам’ятника допоможе вберегти його від подальшого вандалізму. 

"Таким чином, ми виконаємо дуже важливу частину декомунізації в Києві та зможемо врешті-решт врятувати цей пам’ятник від подальшого вандалізму, який провокується саме тим, що пам’ятник досі нагадує, що закон не виконаний", — додав В.В’ятрович.

Дивіться також:

Пам'ятник Щорсу пережив атаку вандалів.

На Франківщині знесли останній пам’ятник Щорсу.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.