Спецпроект

АНОНС: Музей Другої світової презентує видання про депортацію кримських татар

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація музейного видання "Полиновий травень 44-го: дослідження, документи, свідчення".

Про геноцид корінного народу Криму розповідають розпорядчі документи керівництва СРСР і спецслужб, фотографії ,а також  спогади депортованих, зібрані і записані науковцями Музею під час відрядження до Автономної Республіки Крим.

У книгі вперше публікується унікальне свідчення злочину – щоденник Рамазана Ісмаїлова, перші рядки якого були написані в товарному вагоні потяга, що віз депортованих.

 

До науково-документального видання ввійшли й наукові розвідки, у яких відтворюються різні етапи минулого кримськотатарського народу.

Художньо-візуальний образ полинового травня 1944-го висвітлюють у книжці твори кримськотатарського художника Рустема Емінова. 

Четвер, 18 травня, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27). 

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.