Спецпроект

Створено карту руйнувань українських і польських пам’ятників. ІНФОГРАФІКА

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Днями Президент України Петро Порошенко засудив руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах та наругу над Державним Гербом України. У телефонній розмові 3 травня глави держав України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

 Як відомо, наруга над пам’ятником воїнам УПА на цвинтарі польського села Грушовичі поблизу Перемишля, що відбулася 26 квітня, була санкціонована місцевою владою та отримала схвалення у Варшаві — відповідні заяви оприлюднили польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі.

 Карта руйнувань створена у співпраці зі Студією інфографіки Remarker. Щоб збільшити натисніть тут.

 "Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу — зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятні знаки українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами", — розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд

Відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку із вандалізмом у Грушовичах — офіційне схвалення таких дій – змусили Український інститут національної пам’яті призупинити процес легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105. 

"Розмова Президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації", — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.