Спецпроект

Створено карту руйнувань українських і польських пам’ятників. ІНФОГРАФІКА

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Днями Президент України Петро Порошенко засудив руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах та наругу над Державним Гербом України. У телефонній розмові 3 травня глави держав України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

 Як відомо, наруга над пам’ятником воїнам УПА на цвинтарі польського села Грушовичі поблизу Перемишля, що відбулася 26 квітня, була санкціонована місцевою владою та отримала схвалення у Варшаві — відповідні заяви оприлюднили польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі.

 Карта руйнувань створена у співпраці зі Студією інфографіки Remarker. Щоб збільшити натисніть тут.

 "Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу — зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятні знаки українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами", — розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд

Відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку із вандалізмом у Грушовичах — офіційне схвалення таких дій – змусили Український інститут національної пам’яті призупинити процес легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105. 

"Розмова Президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації", — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.