Спецпроект

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Президент України Петро Порошенко домовився з польським президентом Анджеєм Дудою про розслідування демонтажу українського пам'ятника в с. Грушовичах та узгодження легалізації українських поховань у Польщі.

Розмов глав двох держав відбулася з нагоди 226-ї річниці Конституції Речі Посполитої, написав Петро Порошенко на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ході телефонної розмови обговорили інцидент, який стався 26 квітня в селі Грушовичі поблизу Перемишля. Попросив польську сторону відреагувати на подію, що сталась, адже знущання над державними символами України є неприпустимим. У свою чергу Анджей Дуда пообіцяв особисто розглянути подію та дати їй належну оцінку, аби не допустити подібного у майбутньому. Спільно домовились скоординувати роботу з легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні", - йдеться в дописі президента.

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі дії вандалів назвали законними.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.