На Одещині затримали торговця радянськими прапорами

В Овідіопольському районі Одеської області затримали чоловіка, який продавав прапори СРСР і УРСР.

Незаконну діяльність припинили співробітники СБУ та місцевої поліції, передає Думская.net.

Інформацію про торговця правоохоронцям надало недержавне формування "Поліція громадської безпеки".

 

Проти нього відкрили кримінальне провадження за Ч. 2 ст. 436-1 КК України (розповсюдження тоталітарної символіки) і провели контрольну закупку кількох прапорів.

Після цього в місці фактичного проживання чоловіка відбувся санкціонований судом обшук, під час якого оперативники знайшли й інші заборонені предмети. Імовірно, вони призначалися для прокомуністичних акцій в Одесі.

За даними СБУ, правопорушника затримано та проводяться дальші слідчо-оперативні дії.  


 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.