Завод "Ленінська кузня" позбувся комуністичної назви

Київське підприємство ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" перейменували на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському".

Таке рішення ухвалили на зборах акціонерів 30 березня, повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу заводу.

"На річних загальних зборах акціонерів публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня", які відбулися 30.03.2017 року, акціонерами Товариства було ухвалено рішення про зміну найменування Товариства з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському",  йдеться у повідомленні.

Даний судноремонтний завод є одним з найстаріших підприємств Києва. Кінцевим бенефіціаром підприємства є президент України Петро Порошенко, а також народний депутат Ігор Кононенко.  

Нагадаємо, у квітні 2016 року "Ленінська кузня" оголосила конкурс на нову назву на виконання закону про засудження нацистського і комуністичного режимів. Усі охочі могли надсилати свої пропозиції нової назви на електронну скриньку підприємства.

Як повідомлялося, закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" набув чинності 21 травня 2015 року. Відповідно до нього, об'єкти, які мають назви на честь діячів комуністичної партії та посадовців СРСР, підлягають перейменуванню.


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.