Князя Костянтина Острозького обрали покровителем спільної бригади

Спільна литовсько-польсько-українська бригада (ЛитПолУкрбриг) отримала свого патрона — князя Костянтина Острозького.

Таке рішення прийнято під час VIII сесії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща 27-28 березня, передає "Укрінформ".

"Асамблея із задоволенням сприймає факт досягнення остаточної оперативної готовності литовсько-польсько-українською бригадою (LITPOLUKRBRIG). Висловлює задоволення з прийняття її патроном Великого литовського гетьмана князя Костянтина Острозького та підтримує ідею надання бригаді відповідного прапора", — йдеться у документі асамблеї.

Під час засідання голова підгрупи культурно-гуманітарної співпраці Асамблеї, польський сенатор Малгожата Копічко повідомила, що члени комісії з трьох країн прийняли це рішення одноголосно.

Фото: Іван Гоменюк

За її словами, урочистості щодо надання бригаді імені князя Острозького зі врученням бойового прапора з'єднання можуть відбутися в Любліні впродовж цього року.

Нагадаємо, що Костянтин Острозький  (бл. 1460—1530)  як великий гетьман Великого князівства Литовського в союзі з надвірним гетьманом Королівства Польського Янушем Сверчевським 8 вересня 1514 року здобули одну з найбільших перемог часів ВКЛ, розгромивши московські війська воєводи Івана Челядніна в битві під Оршею.

Довідка:

Литовсько-польсько-українська бригада – спільне з’єднання трьох країн, утворене в 2014 році. Бригада налічує 4,5 тис. бійців. Її штаб розташовується в м. Любліні (Польща).

Усі матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.