Рештки князів Чарторийських перепоховали в Клевані на Рівненщині. ФОТО

5 травня в смт Клевані під Рівним перепоховали рештки князів Чарторийських. Це відомий литовсько-руський і польський рід, який у XVII і подальших століттях чимало зробив для розвитку Рівненського краю.

На перепоховання приїхали 25 нащадків відомого роду з Польщі, які представляли чотири покоління, повідомляє "Рівне вечірнє".

Представники роду Чарторийських. Усі фото - "Рівне вечірнє" 

Перепоховання проходило у Благовіщенському костелі Клевані. Храм був збудований на кошти князів Чарторийських. 

Рештки князів Чарторийських були віднайдені археологами Охоронної археологічної служби України саме в цьому костелі у чотирьох криптах, що під храмом. Розкопки почалися торік за фінансування обласної адміністрації та з дозволу Інституту археології України.

 

"Знайшовши захоронення, ми припустили, що це особи знатного роду, – пояснив завідувач відділу реставрації Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк. – Адже в костьолі зазвичай ховали представників князівської родини або меценатів храму. Зараз проводяться аналізи кістяків, але судячи з одягу, це останки князів. Звичайно, сказати точно, що це саме останки князя Юрія Чарторийського чи Ізабелли Чарторийської, ми не можемо. Ми висовуємо гіпотези і шукаємо в підтвердження їм документи, проводимо аналізи. Це комплекс різних даних, щоб однозначно сказати, хто це такий".

 

У крипту від храмом опустили всього 15 трун із 18 останками князів Чарторийських, в тому числі дітей (згідно з католицькими звичаями рештки дітей можна ховати в одній домовині). Крипта буде ще деякий час відкрита, тож преклонитися перед родом меценатів та помолитися за їх упокій може кожен охочий.

"Наступний крок після перепоховання – проведення ДНК-тесту, – розповідає голова правління фонду "Спадок. XXI століття" Інна Львівська, ініціаторка розкопок. – Родина проживає не тільки в Польщі, також є нащадок в Австралії. Він своїм коштом готовий провести цей аналіз та реконструкцію відтворення обличчя на основі антропологічних досліджень, в ході яких дослідники повністю вимірюють параметри черепної коробки останків князів. Біля кожного поховання стоятиме портрет представника роду, як він виглядав за життя".

 

"Це вже четвертий раз, коли наша родина прибуває до України, – розповіла доктор біохімії Барбара Чарторийська. – Завдяки контактам з настоятелем цього храму в Клевані ксьондзом Юрієм, дізналися про таку урочистість і, власне, вирішили в складі родини приїхати на ці урочистості. Це таїнство, в якому ми сьогодні брали участь, є дуже важливим для спочилих в криптах цього храму. Оскільки ми маємо розуміти, що не важливо, як давно вони померли. Їхні душі живі і маємо молитися за них, щоб вони отримали спасіння".

ДОВІДКА:

Чарторийські (Чорторийські) – князівський рід герба "Погоня", що веде своє коріння від литовської правлячої династії Гедиміновичів. Родове гніздо, від якого утворилося прізвище, — містечко Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Рівненської області).

Засновником династії був Костянтин Коріятович. Нащадки його онука князя Михайла Васильовича  (помер між 1479 і 1489), в 1567 році започаткували на Волині дві гілки роду. До середини XVII ст. Клевань була центральним володінням молодшої гілки роду.

Серед відомих представників роду Чарторийських: Миколай-Єжи (1603—61), член Сенату Речі Посполитої, волинський воєвода; його сини Флоріан-Казимир (1620—74), гнєзненський архієпископ і примас Речі Посполитої і Міхал-Єжи (1621—1692), волинський і брацлавський каштелян, брацлавський, волинський і сандомирський воєвода. 

Король Речі Посполитої (1764—1795) Станіслав-Август Понятовський теж мав коріння в роду Чарторийських. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.