В музеї Аушвіца демонстранти роздяглися і вбили вівцю. ФОТО

Поліція Польщі заарештувала щонайменше 11 людей після демонстрації голяка в музеї концтабору Аушвіц 24 березня.

Музей повідомив, що "група людей убила вівцю, роздяглася та скувала одне одного ланцюгом", - інформує Бі-Бі-Сі. Крім того на автостоянці спрацював їхній феєрверк.

Випадок стався під головною брамою, над якою висить сумнозвісний напис "Праця звільняє" ("Arbeit macht frei").

Центральні ворота концтабору. Фото: Ройтерс

Охорона негайно зреагувала й наказала учасникам групи вдягтися.

Мотиви організаторів демонстрації невідомі, повідомляють урядовці. Демонстрантам було від 20 до 27 років. Їхні персональні дані теж невідомі.

Як поінформував місцевий речник поліції Себастьян Глен, серед семи чоловіків і чотирьох жінок було шість поляків, чотири білоруси та один німець.

На фото видно оголених демонстрантів та їх транспарант із написом "Love" ("Любов"). Фото: twitter.com/makowski_m

За словами поліцейських, демонстрантам загрожує звинувачення в оскверненні пам’ятника або символічного місця, що передбачає штраф або обмеження волі.

Місцеві медіа повідомляють, що демонстранти застосували безпілотник для відеозапису цього порушення порядку і розтягнули над воротами білий банер з червоним написом "любов" .

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон з посиланням на деякі польські ЗМІ каже, що акція мала на меті протест проти війни в Україні.

Фото одного з демонстрантів у відділку поліції на станції Освенцим. Фото: ЕРА

У заяві, яку оприлюднив музей Аушвіц говориться: "Використання символу Аушвіца для маніфестацій чи дійств будь-якого роду є неприйнятним та обурливим. Це неповага до пам’яті всіх жертв німецько-нацистського концентраційного табору знищення Аушвіц".

Як відомо, біля 1,1 мільйона людей (з них 1 мійльон євреїв) загинули в нацистському концтаборі Аушвіц.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.