В музеї Аушвіца демонстранти роздяглися і вбили вівцю. ФОТО

Поліція Польщі заарештувала щонайменше 11 людей після демонстрації голяка в музеї концтабору Аушвіц 24 березня.

Музей повідомив, що "група людей убила вівцю, роздяглася та скувала одне одного ланцюгом", - інформує Бі-Бі-Сі. Крім того на автостоянці спрацював їхній феєрверк.

Випадок стався під головною брамою, над якою висить сумнозвісний напис "Праця звільняє" ("Arbeit macht frei").

Центральні ворота концтабору. Фото: Ройтерс

Охорона негайно зреагувала й наказала учасникам групи вдягтися.

Мотиви організаторів демонстрації невідомі, повідомляють урядовці. Демонстрантам було від 20 до 27 років. Їхні персональні дані теж невідомі.

Як поінформував місцевий речник поліції Себастьян Глен, серед семи чоловіків і чотирьох жінок було шість поляків, чотири білоруси та один німець.

На фото видно оголених демонстрантів та їх транспарант із написом "Love" ("Любов"). Фото: twitter.com/makowski_m

За словами поліцейських, демонстрантам загрожує звинувачення в оскверненні пам’ятника або символічного місця, що передбачає штраф або обмеження волі.

Місцеві медіа повідомляють, що демонстранти застосували безпілотник для відеозапису цього порушення порядку і розтягнули над воротами білий банер з червоним написом "любов" .

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон з посиланням на деякі польські ЗМІ каже, що акція мала на меті протест проти війни в Україні.

Фото одного з демонстрантів у відділку поліції на станції Освенцим. Фото: ЕРА

У заяві, яку оприлюднив музей Аушвіц говориться: "Використання символу Аушвіца для маніфестацій чи дійств будь-якого роду є неприйнятним та обурливим. Це неповага до пам’яті всіх жертв німецько-нацистського концентраційного табору знищення Аушвіц".

Як відомо, біля 1,1 мільйона людей (з них 1 мійльон євреїв) загинули в нацистському концтаборі Аушвіц.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.