В музеї Аушвіца демонстранти роздяглися і вбили вівцю. ФОТО

Поліція Польщі заарештувала щонайменше 11 людей після демонстрації голяка в музеї концтабору Аушвіц 24 березня.

Музей повідомив, що "група людей убила вівцю, роздяглася та скувала одне одного ланцюгом", - інформує Бі-Бі-Сі. Крім того на автостоянці спрацював їхній феєрверк.

Випадок стався під головною брамою, над якою висить сумнозвісний напис "Праця звільняє" ("Arbeit macht frei").

Центральні ворота концтабору. Фото: Ройтерс

Охорона негайно зреагувала й наказала учасникам групи вдягтися.

Мотиви організаторів демонстрації невідомі, повідомляють урядовці. Демонстрантам було від 20 до 27 років. Їхні персональні дані теж невідомі.

Як поінформував місцевий речник поліції Себастьян Глен, серед семи чоловіків і чотирьох жінок було шість поляків, чотири білоруси та один німець.

На фото видно оголених демонстрантів та їх транспарант із написом "Love" ("Любов"). Фото: twitter.com/makowski_m

За словами поліцейських, демонстрантам загрожує звинувачення в оскверненні пам’ятника або символічного місця, що передбачає штраф або обмеження волі.

Місцеві медіа повідомляють, що демонстранти застосували безпілотник для відеозапису цього порушення порядку і розтягнули над воротами білий банер з червоним написом "любов" .

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Адам Істон з посиланням на деякі польські ЗМІ каже, що акція мала на меті протест проти війни в Україні.

Фото одного з демонстрантів у відділку поліції на станції Освенцим. Фото: ЕРА

У заяві, яку оприлюднив музей Аушвіц говориться: "Використання символу Аушвіца для маніфестацій чи дійств будь-якого роду є неприйнятним та обурливим. Це неповага до пам’яті всіх жертв німецько-нацистського концентраційного табору знищення Аушвіц".

Як відомо, біля 1,1 мільйона людей (з них 1 мійльон євреїв) загинули в нацистському концтаборі Аушвіц.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.