Сплюндрований пам’ятник Олені Телізі вже як новенький. ФОТО

Активісти відчистили від фарби пам’ятник поетці вже за кілька годин після інциденту.

Фото спонтанної толоки розмістив у себе на сторінці в facebook депутат Київської міської ради Вадим Васильчук.

 Спонтанна толока біля пам'ятника Олені Телізі у Бабиному Яру у суботу, 18 березня 2017 року. Фото: Вадим Васильчук

Він також прокоментував подію:

"Кілька годин спільної праці: друзів, що відгукнулися, клінінговоі компанії; 

Олена Теліга вже заново народилася! Увага громади, журналістів тепер прикута до якнайшвидшого розслідування - хто вчинив вандалізм!"

У прес-службі ГУ Нацполіції в Києві повідомили, що вирішується питання про відкриття справи за ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

Правоохоронці встановлюють свідків і очевидців події, а також розшукують осіб, причетних до скоєння правопорушення. Про це повідомляє сайт "Новинарня".

"Буде як новенька!" - стверджують учасники толоки. Фото: Вадим Васильчук 

Активісти випередили чиновників і комунальників.

Пам’ятник Телізі відновлять у найближчі години, пообіцяв віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Розенко повідомив, що звернувся до київського міського голови Віталія Кличка із закликом негайно привести пам’ятник до нормального вигляду, а до Нацполіції – знайти вандалів і посилити охорону об’єктів національно-культурної спадщини.

"Говорив тільки що з Віталієм Кличком. Отримав чітке запевнення, що пам’ятник у найближчі години буде повністю відновлено", – написав Розенко в соцмережі.

Також віце-прем’єр-міністр зазначив: 

"Пам’ятник, що руйнує радянсько-більшовицькі міфи про роль ОУН у Другій світовій війні. Пам’ятник, що нагадує всім нам про те, що в Бабиному Яру було знищено десятки кращих представників українського підпілля… 

Але такий акт вандалізму ще раз підтверджує, що ми на правильному шляху. Ми відкриваємо не тільки пам’ятники, але і справжню історію України, поступово, але впевнено втікаємо від комуністично-радянського минулого".

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.