Війна пам’ятників у Києві. Сплюндрували монумент Олені Телізі у Бабиному Яру. ФОТО

У суботу, 18 березня стало відомо, що пам’ятник Олені Телізі у Києві невідомі облили червоною фарбою.

Про інцидент повідомляє Українська правда.

Сплюндрований пам'ятник Олені Телізі у Бабиному Яру. Фото: Юрій Онищенко, 18 березня 2017 року

Пам’ятник був відкритий 25 лютого цього року у Бабиному Яру, де була похована розстріляна нацистами поетка.

Раніше повідомлялося про цілу хвилю актів вандалізму над польськими і болгарськими місцями пам’яті на Львівщині та Одещині, а також у Биківні під Києвом.

Небачений раніше сплеск вандалізму пов’язують із активністю російських спецслужб і агентів впливу. Нещодавні акти вандалізму у Львові, Підкамені та Гуті Пеняцькій відрізняються тим, що образливі написи зроблені буквально одним почерком.

Попри заяви Національної поліції, політиків та дипломатів відповідним органам досі не вдалося спіймати злочинців.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.