В’ятрович обурився недекомунізованим Брежнєвим

У Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області до переліку пам’ятників, які планують ремонтувати бюджетним коштом, включили недекомунізоване погруддя Леоніда Брежнєва.

В Українському інституті національної пам’яті обурені цим рішенням, повідомляє "Новинарня".

Подальше існування пам’янику на одній із центральних площ міста у місцевому самоврядуванні пояснюють "музеєфікацією".

Погруддя Леоніду Брежнєву у Кам'янському

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович називає таку "музеєфікацію" "фейком" та планує звернутися до міськради Кам’янського, аби пам’ятник був демонтований.

Як поінформували в Кам’янській міськраді, на ремонт головних місцевих пам’ятників виділили з бюджету близько 500 тисяч гривень. Однак як саме будуть розподілені ці кошти між сімома об’єктами, наразі невідомо.

Окрім пам’ятника Брежнєву, до переліку об’єктів, які планують ремонтувати за бюджетні гроші, включені також пам’ятники воїнам-афганцям, воїнам-визволителям, Тарасу Шевченку, Прометею, пам’ятник знак "Літак" та хрест на в’їзді в місто.

Як пояснили в міськраді, бюст генсека ЦК КПРС Брежнєва в Кам’янському не демонтований відповідно до вимог закону про декомунізацію через те, що він був оголошений відділом місцевого музею.

Секретар міської ради Олександр Залевський визнає, що це рішення "сумнівне".

"…Що ж до пам’ятника Брежнєву, рішенням міськради у квітні минулого року місце, де він стоїть, оголошене начебто територією музею під відкритим небом. Я листувався з офіційними структурами – Інститутом національної пам’яті, Міністерством культури, – і вони зазначили, що для того, щоб це було музеєм, має бути виділена земля і ще виконана купа нюансів, згідно із законодавством про музейну справу. Тобто саме рішення сумнівне. Але ж у нас "батьківщина застою" і, напевне, ще не пройшла ця "ейфорія", – сказав у коментарі "Радіо Свобода" Олександр Залевський.

Зазначається, що Дніпродзержинська (на той час) міська рада оголосила бюст Брежнєва на площі Визволителів відділом музею історії міста "Міфи і реалії радянської епохи" та назвала таким, що не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста висловили обурення рішенням міськради.

Їхню позицію підтримує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович:

"Пам’ятник має бути демонтований. Він чітко підпадає під вимоги закону про "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" – адже Леонід Брежнєв займав керівні посади в Компартії та СРСР, а значить, має бути усунутий із публічного простору. Уже після того, як його демонтують, він справді може існувати в якомусь із чинних музеїв. Але оголошення території навколо пам’ятника "музеєм" абсолютно суперечить нормам закону про музейну справу. Це абсурдна ідея. Адже музей – це установа зі своїми фондами, експонатами, приміщеннями".

За словами В’ятровича, до УІНП зверталися з приводу пам’ятника Брєжнєву місцеві активісти ще в процесі декомунізації, у квітні 2016 року.

"Тоді ми дали їм пояснення, що бюст Брежнєву однозначно має бути демонтований, і оголошення його "експонатом музею" не відповідає закону. підпадає під вимоги закону про декомунізацію відповідно до посади й партійної приналежності. Але ми сподівалися, що на цьому питання вичерпано. А тепер дізнаємося, що пам’ятник не демонтований. Більше того, його ще й збираються ремонтувати", – визнав Володимир В’ятрович.

Відповідаючи на запитання, чи планує УІНП звертатися з цього приводу до Кам’янської міськради, голова Інституту сказав: "Так, я думаю, що ми звернемося до них на цю тему".

Нагадуємо: Леонід Брежнєв – перший секретар ЦК КПРС (1964—1966), генеральний секретар ЦК КПРС (1966—1982), голова президії Верховної Ради СРСР (1960–1964, 1977–1982), маршал Радянського Союзу (1976), чотириразовий Герой Радянського Союзу , Герой Соціалістичної праці – народився в 1906 році у місті Кам’янське. На той час воно називалося так само, як зараз, після декомунізації.

Усі публікації за темою ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.