Спецпроект

Проект про "український націоналізм" пройшов у Сейм

Сенатори правлячої партії "Закон і справедливість" не погодилися відкликати з Сейму законопроект про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою, в тому числі, "литовського і українського націоналізму".

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Законопроект наприкінці минулого року розкритикували представники української нацменшини у Польщі. На їхню думку, прийняття такого закону відкриє двері до демонтажу більшості українських пам’ятників на території Польщі.

Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський намагався відкликати законопроект з парламенту, проте програв із сенаторами. У додатку партійні колеги звинуватили його в діях "під тиском з боку інших столиць".

 Сесійна зала Сенату Республіки Польща

Автор суперечливої поправки про заборону "українського і литовського націоналізму", сенатор Єжи Червінський захищав законопроект — повідомляє у четвер "Gazeta Wyborcza".

"Чи щось змінилося в міжнародному оточенні Польщі за останні два місяці, що ми мусимо давати задній хід?" — запитав він 21 лютого на спільному засіданні трьох комітетів Сенату, які розглядали прохання Карчевського про відкликання закону. 

Сенатор Єжи Червінський

Джерело: Wiki

Єжи Червінський також припустив, що причиною зміни рішення про закон був тиск з боку інших країн:

"Чи ми скасовуємо закони після втручання українського посла в Польщі? Чи ми тут самостійно приймаємо рішення, чи, як це було раніше, під тиском інших столиць? Раніше була Москва, потім Берлін, а тепер Київ! — обурювався Є. Червінський. — Або ми є Сенатом суверенної Польщі, або ні".

Історик і сенатор "Права і справедливості" Ян Жарин також припустив, що спікер прийняв рішення після переговорів з "трьома суб’єктами: посольствами Литви, України та Німеччини".

"Чи не постраждає престиж Сейму і Сенату, коли обидві палати прогнуться під зовнішнім тиском?" — запитував сенатор Жарин.

Спільна комісія відхилила прохання спікера про відкликання суперечливого законопроекту. У вівторок цього пункту не було на порядку денному.

Таким чином, долю законопроекту вирішуватимуть депутати Сейму.

Нагадуємо: Законопроект, внесений депутатом Томашем Жимковським, передбачає зміни до тексту чинного закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

Статтю 1 пропонується доповнити пунктом 2а в такій редакції:

"Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського.

Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі".

Це дозволитьрозширити коло випадків, які підпадають під санкції статті 55 чинного закону:

"Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів.

Той, хто публічно і всупереч фактів заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років".

Відповідно, за заперечення участі "українських націоналістів і українських формацій, що колаборували з ІІІ Рейхом" можна буде одержати штраф або й сісти за ґрати на три роки. Жодної відповідальності за заперечення польської участі в Голокості чи інших злочинах Другої світової війни законопроектом не передбачено.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.