Поранені майданівці отримають статус учасників бойових дій

Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Нововведення дають змогу учасникам Революції Гідності, які отримали поранення, здобути статус учасника бойових дій.

Урядовий законопроект №5697 підтримав 261 народний депутат, повідомляє "Дзеркало тижня".

Пропоновані зміни дають право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які під час участі в Революції гідності отримали тілесні ушкодженя (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності.

Однак ця норма не поширюється на працівників міліції, військовиків Внутрішніх військ та інших силовиків.

Проект також пропонує надати право на отримання статусу інваліда війни громадянам, які стали інвалідами: а) на території проведення АТО, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, б) населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Нагадаємо, що в січні Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

До того закон передбачав надання статусу інваліда війни лише особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва, контузії або інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі в протестах на Майдані.

За офіційними даними, під час масових акцій протестів з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за відновлення курсу на євроінтеграцію та проти влади Віктора Януковича різноманітні тілесні ушкодження отримали майже 1 тис. чоловік.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.