8 лютого на прес-конференції розкажуть про старт національної інформаційної кампанії в пам’ять про УПА

Які теми підніматимуться та які заходи відбудуться упродовж року в контексті 75-річчя УПА – розкажуть на прес-конференції.

Цього року виповнюється 75 років від створення Української повстанської армії. Інформаційна кампанія стартує в річницю першого бою українських повстанців із нацистами.

У ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка-"Коробки" атакувала районний центр Володимирець Рівненської області, що перебував під контролем окупантів.

Учасники:

  • Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович;
  • Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут;
  • Декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Іван Патриляк;
  • Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко;
  • Голова Вченої Ради НаУКМА і Керівник центру забезпечення якості освіти, викладач Сергій Квіт

Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Як відомо, впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені.

Вільний доступ громадянам до документів КГБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року.

Тож, на переконання Інституту національної пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої світової війни.

Середа, 8 лютого, 13.00

Місце: Національне інформаційне агентство "Укрінформ"  (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16)

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.