Спецпроект

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

Відрубані голови на штакетах паркану, простромлене вилами немовля, величезний польський орел із назвами знищених сіл і містечок, і все це висотою у півтора десятки метрів – так виглядає новий пам'ятник жертвам УПА.

Елементи пам'ятника вже знаходяться у роботі в одному із спеціалізованих закладів в Глівіцах, що на півдні Польщі.

Автором скульптури є Анджей Пітинський.

 Нижня частина пам'ятника Жертвам УПА. Фото: Архві SWAP у Нью-Йорку 

Кошти, необхідні для будівництва пам’ятника, збирали польські громади у США та Канаді.

Фундатори пам’ятника хотіли, щоб він був встановлений у Ряшеві.  Проте мер цього міста Тадеуш Ференц вважає, що це не дуже вдала ідея.

"Обов’язком мера міста – єднати, а не ділити людей. Замість того, щоб підсичувати ненависть, ліпше робити висновки з минулого. Нам залежить на добрих польсько-українських взаєминах, а ставити пам’ятники, які покликаються до таких подій, - такі речі спричиняють антагонізми і псують добросусідські стосунки" - заявив Мацей Хлодніцький, речник президента Ряшева.

Модель пам'ятника. Фото: Архві SWAP у Нью-Йорку 

Представники місцевої влади вважають, що монумент надто буквально і контроверсійно представляє минуле.

Тому фундатори пам’ятника вже шукають нову локацію. Так з’явилася ідея встановити його у Єленій-Ґурі. Проте, так само, як і у Ряшеві, пам’ятник не сподобався представникам місцевої влади.

"Адже мистецтву не йдеться про буквальність. Очікував би якогось мистецького вирішення. Драматизм історії можна показувати геть іншими засобами. (…) А цей пам’ятник надто дратує" - каже Марцін Завіла, мер Єленій Гури.

У Ряшеві стоять на своєму: своєї думки змінювати не будемо, якщо хтось зацікавлений цим пам’ятником – можуть його забрати, "нам у Ряшеві він непотрібний".

Джерело:  Nowiny24.Rzeszów

Дивіться також: 

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

  

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.