У Києві діє виставка архівних документів про мистецтво кобзарів

До 28 січня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України діятиме виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)".

Про це "Історичній правді" повідомили в аріхві-музеї. Саму експозицію відкрили ще 28 грудня минулого року.

Кобзарі-лірники – це мандрівні співці, які були переважно сліпими людьми. Для них спів та гра були фактично єдиним засобом існування. Вони ходили по селах, грали на весіллях, ярмарках тощо. Протягом століть кобзарі були виразниками думок і настроїв народу.

"ЦДАМЛМ України представляє унівкальні документи – рукописи українських пісень, аранжування, численні світлини кобзарів, бандуристів, листування, колекції книжкових зібрань – все те, що дозволяє дізнатися про мистецтво зберігачів українського епосу" говорить упорядник експозиції Алевтина Сукало.

 

Мета виставки – популяризація фондів ЦДАМЛМ України, особливо цінних архівних документів та друкованих видань з колекцій архіву-музею, що розкривають мистецтво кобзарів, бандуристів України.

В основі експозиції – архівні документи та друковані видання з особових фондів українських митців О. Сластіона, М. Опришка, Г. Ільченка, Г. Ткаченка, О . Корецького, Г. Хоткевича, М. Полотая, С. Тобілевич, П. Куліша, а також документи з фондів Національної заслуженої капели андуристів України імені. Г. І. Майбороди, Національної спілки кобзарів України та інших.

Відвідати виставку з екскусією можна двічі на день – об 11.00 і о 14.00 окрім вихідних днів. Діятиме експозиція до 28 січня.

Виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)"

Місце: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника "Софія Київська", приміщення "Бурси" центральний вхід)

Вхід вільний.

Екскурсію можна замовити за тел.: 278 44 81, 050 507 66 00

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.