В Одесі прочитають цикл лекцій до 100-річчя Української революції. ІНФОГРАФІКА

У грудні 2016-го розпочався просвітницький проект, який триватиме впродовж 2017 року.

У форматі лекцій науковці розкажуть одеситам, яким цікава українська історія, про різні історичні періоди в минулому України, або ж про окремі події чи особистості, інформує сайт Українського інституту національної пам'яті.

Першу лекцію "Відповідь на запитання: скільки років Одесі?! (спроба абстрагуватися від політики)" прочитав 20 грудня доктор історичних наук, професор кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

Наступна відбудеться у 20-х числах січня. Її прочитає відомий дослідник, кандидат історичних наук Віктор Савченко. Тема доповіді – "Масони і революція".

На кожен місяць року запланована одна лекція. Серед лекторів – професор, завідувач кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олена Бачинська, фахівець у галузі археології та історії архітектури, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

Лекторій спільно реалізують відділ соціокультурної діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського та громадська організація "Одесі-600".

Також співробітники бібліотеки за підтримки ГО "Одесі-600" планують видати серію календарів із портретами й короткими розповідями про політичних і громадських діячів, які брали участь у подіях Української революції 1917-1921 років в Одесі.

До першого – уже виданого – випуску увійшли такі постаті, як Петро Климович, Іван Липа, Іван Луценко, Всеволод Змієнко, Михайло Омелянович-Павленко, Володимир Чехівський, Сергій Шелухін, Євген Чикаленко.

 

Ідея належить професорові Тарасу Гончаруку. Він разом із доктором історичних наук, професором кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова Т. Вінцковським і кандидатом історичних наук І.  Стамболом є авторами анотаційних текстів.

 

Дизайнерське оформлення художниці Ірини Макарчук. Презентують календарі в Одеській національній науковій бібліотеці у березні цього року.

 
 
 
 
 
 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.