В Інтернеті збирають підписи за пам’ятник Бандері в Києві

3 січня на сайті Київради з’явилась електронна петиція із закликом встановити в центрі столиці пам’ятник Провіднику ОУН Степану Бандері.

Ярослав Шевчук, який зініціював петицію, переконаний, що монумент повинен постати на місці зруйнованого в 2013 році пам’ятника Леніну.

"З метою націонал-патріотичного виховання української молоді, пропоную встановити пам’ятник Степану Бандері на місці поваленого пам’ятника Леніну, який знаходився на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бесарабською площею. Степан Бандера являє собою символ незламного духу та безмежної відданості ідеї боротьби за українську державність. Пам’ятник Бандері стане культовим місцем у Києві для усіх свідомих українців, а також нагадуванням противникам України, що Київ – це є українське місто", – йдеться у пропозиції.

Щоби потрапити на розгляд міської влади, петиція має зібрати 10 тисяч підписів за 3 місяці. Станом на 13:25 6 січня зібрано 442 підписи.

Як КГБ вбив Степана Бандеру

Вождь ОУН у німецьких тюрмах і концтаборах

Історик Микола Посівнич: "Культ Бандери створили його опоненти"

"Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)"

Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Як радянська влада убила батька Степана Бандери

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.