В Інтернеті збирають підписи за пам’ятник Бандері в Києві

3 січня на сайті Київради з’явилась електронна петиція із закликом встановити в центрі столиці пам’ятник Провіднику ОУН Степану Бандері.

Ярослав Шевчук, який зініціював петицію, переконаний, що монумент повинен постати на місці зруйнованого в 2013 році пам’ятника Леніну.

"З метою націонал-патріотичного виховання української молоді, пропоную встановити пам’ятник Степану Бандері на місці поваленого пам’ятника Леніну, який знаходився на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бесарабською площею. Степан Бандера являє собою символ незламного духу та безмежної відданості ідеї боротьби за українську державність. Пам’ятник Бандері стане культовим місцем у Києві для усіх свідомих українців, а також нагадуванням противникам України, що Київ – це є українське місто", – йдеться у пропозиції.

Щоби потрапити на розгляд міської влади, петиція має зібрати 10 тисяч підписів за 3 місяці. Станом на 13:25 6 січня зібрано 442 підписи.

Як КГБ вбив Степана Бандеру

Вождь ОУН у німецьких тюрмах і концтаборах

Історик Микола Посівнич: "Культ Бандери створили його опоненти"

"Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)"

Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Як радянська влада убила батька Степана Бандери

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.