Польський Інститут національної пам’яті оприлюднить секретні фонди

У другій половині січня 2017 року польський ІНП опублікує на своєму сайті список документів, які вилучать із секретних фондів.

Серед таких документів будуть особові справи таємних співробітників служби безпеки, особові справи комуністичних офіцерів розвідки та контррозвідки, а також операційні матеріали, передає "Монітор-інфо".

Із середини червня 2016 року, після внесення змін до закону про ІНП, кілька десятків фахівців Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розслідувань, Прикордонної служби, Служби контррозвідки та Військової розвідки досліджують документи у так званих секретних фондах.

Вони опрацювали більше 11,5 тис. архівних одиниць: паперових документів, фотографій, відеоматеріалів та записів, і досі не надійшло жодної заяви про надання грифу секретності будь-якому із документів. Це означає, що матеріали будуть описані та оприлюднені.

Таємний фонд створено одночасно з формуванням Інституту національної пам’яті. Туди потрапили документи  комуністичних спецслужб,  які могли загрожувати безпеці країни.

Заступник директора Архіву ІНП Маріуш Квашняк запевняє, що цей аргумент не виправдав себе, тому що окрім особових справ та операційних матеріалів значну частину фонду становлять навчальні матеріали.

Перед тим, як набрали чинності зміни до закону про ІНП, у таємному фонді містилося понад 450 погонних метрів актів. На сьогодні залишилось майже 350 погонних метрів.Потрібно іще переглянути близько 6800 архівних одиниць.

Опрацювання документів має закінчитися до кінця березня, а в другій половині 2017 року вони будуть оприлюднені.

Як повідомлялося раніше, польський Сейм ухвалив законопроект про зниження пенсій і виплат ветеранам комуністичних спецслужб.

У кінці 2016 року до Архіву новітніх актів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.