Згоріла музей-криївка УПА на Львівщині. ФОТО

Вночі з 1 на 2 січня згорів музей-криївка в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області.

Про це інформує "Фейсбук"-сторінка музею.

Як видно з фото, опублікованих на тій же сторінці, криївка згоріла дощенту.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Директор музею Іван Попович вважає, що пожежа – результат навмисного підпалу.

"На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-му річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери", – переконаний Попович.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрили 7 вересня 2014 року біля села Басівки, в якому 16 серпня 1955 року відбувся бій між одною з останніх груп підпільників ОУН і підрозділом КГБ УРСР. Схованка була підпільною типографією упівців.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Керівник групи Михайло Гнатів-"Скорий" загинув; двоє інших – Степан Янкевич-"Крук" і Володимира Кулик-"Андрійка" були контужені вибухом гранати і потрапили в полон живими. 

Вилучені зброя Степана Янкевича-“Крука” і повстанські видання. Фото: Володимир Мороз

Переживши табори ГУЛАГУ, вони дожили до незалежності України. Криївку знайшли у 1970-х роках лісники, однак її розібрали. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.