Вінницька міська рада назвала нові вулиці на честь учасників Визвольних змагань і АТО. ІНФОГРАФІКА

Вінницька міська рада розпорядилася створити 16 нових топонімів, з яких більшість названі на честь діячів визвольного руху та сучасної російсько-української війни.

Про це інформує спільнота "Історія Вінниці" у "Фейсбуці". Проект рішення міськради був готовий ще 8 грудня, але проголосували за нього його щойно 23 грудня.

Відповідно до рішення, в місті з’явилося 12 вулиці і 4 провулки на території, включеної до меж Вінниці за рахунок Вінницько-Хутірської та Лука-Мелешівської сільських рад.

Зокрема, вулиці колишньої Лука-Мелешівської сільради віднині матимуть назви:

вулиця Хоробрих,

вулиця Захисників,

вулиця Олександра Удовиченка,

вулиця Ігоря Присяжнюка,

вулиця В’ячеслава Бронського,

вулиця Перемильська,

провулок Перемильський,

вулиця Антонінка,

вулиця Валентина Білошкурського,

вулиця Василя Тютюнника,

вулиця Дмитра Шкрабуна,

вулиця Михайла Омеляновича-Павленка.

Більшість земельних ділянок на цих новостворених вулицях належить вінничанам—учасникам АТО.

Короткі біографічні довідки на українських військовиків, імена яких одержали нові вулиці, подаються в інфографіці, створеній Андрієм Янченком.

 
 
 
 
Насправді Василь Тютюнник мав звання за посадою полковника Армії УНР, а не генерала 
 Автор інфографіки помилився - насправді героя звати Дмитро Шкрабун
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.