АНОНС: Публічна дискусія про значення політики нацпам'яті для демократії

“Дороговкази свободи”: у Києві пройде публічна дискусія за участі істориків та експертів з Чехії, Польщі та України про значення політики національної пам'яті для демократії.

Дискусія пройде в рамках міжнародної конференції з обміну досвідом між українськими, польськими та чеськими експертами у питань політики національної пам’яті.

Участь візьмуть:

·      Павел Жачек (CZE) — колишній директор Інституту з вивчення тоталітарних режимів, Прага;

·      Андрій Когут (УКР) — директор архіву Служби безпеки України, Київ;

·      Володимир Бугров (УКР) — проректор КНУ імені Тараса Шевченка;

·     Томас Гійо (EST) — член Ради при Естонського інституту національної пам'яті, Таллінн;

·      Францишек Домбровський (POL) — Головний спеціаліст в Інституті національної пам'яті і викладач Академії Warfare, Варшава;

·      Ігор Кулик (УКР) — начальник відділу, Український Інститут національної пам'яті, Київ;

·      Олена Халімон (УКР) — консультантка Українського інституту національної пам’яті, Київ.

 

Для участі у дискусії необхідна попередня реєстрація через онлайн-форму.

Також відбуватиметься онлайн-трансляція заходу:

7 грудня, середа, 17.00

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, ауд. 355 (зал Вченої ради).

Організатори: чеський інститут CEVRO спільно з Центром досліджень визвольного руху та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка за підтримки National Endowment for Democracy.

Контакти для журналістів: 063-278-76-45.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.