У Рівному знайшли старовинне підземелля в центрі міста. ВІДЕО

У рівненському парку ім. Т. Шевченка в центрі міста випадково знайшли тунель, який веде в розгалужене підземелля.

Про це повідомляє газета "День". Підземелля знайшли, коли біля фонтану провалився асфальт.

Коли робітники стали розчищати провал, вони побачили під землею тунель який розгалужується. Висота цегляних стін – 4,5 м.

 

"Про існування цих тунелів ми знали. Планували, що "відкриємо" їх під час реконструкції  "Зеленої естради" [концентрний майданчик – ІП]. Але сталося так, що біля фонтану провалився асфальт, тож ми зняли ту латку. Там виявилося чимало сміття різного віку – і радянського періоду, і більш давнього часу. Коли все це розчистили – відкрилося підземелля.

Пройти по ньому можна метрів 6-7. Ходи розходяться у 4 сторони світу. Але далі рухатися на можемо, бо прохід  засипаний. Найімовірніше, це сталося після Другої світової війни, коли був наказ знищувати підземні ходи.  Ми виявили там обгоріле дерево, скло, яке розплавилося. Таке могло статися внаслідок вибухів, – розповідає начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко.

Також Маскименко додав, що серед сміття натрапили на цеглу з тисненням, якій, імовірно, декілька століть. Можливо, це підземелля свого часу засипав і князь Любомирський.

Тепер історію цих ходів досліджуватимуть археологи.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.