Місцевий депутат заявив, що під державним прапором "у Львові німців зустрічали". ВІДЕО

Депутат Миколаївської обласної ради Микола Скорий образив державний прапор, заявивши, що "під ним німців у Львові зустрічали".

Під час засідання аграрної комісії облради депутати Микола Скорий (партія "Нова держава") та Юрій Кормишкін ("Наш край") зчепилися в словесній перепалці, передає "Четвертая власть".

Після взаємних обвинувачень Кормишкін нагадав, що під час першої сесії облради 3 грудня 2015 року Скорий не встав під час виконання державного гімну. Тоді той мотивував свою поведінку протестом проти війни на Донбасі.

Варто зазначити, що раніше Скорий був членом Комуністичної партії України, після заборони якої він обрався до облради від "Нової держави". До цієї лівої партії входять колишні члени КПУ, Прогресивної соціалістичної партії України та Союзу лівих сил.

Урешті-решт, Кормишкін звинуватив комуніста в неповазі до держави. На що Скорий відповів, що не поважає "бандерівський" прапор, тому що "під ним німців у Львові зустрічали", а  в нього є "своя партія і свої прапори".  

Як передає "Depo.Миколаїв", СБУ вже зацікавилася висловлюваннями Скорого. Його викликали на допит, призначений на 2 грудня, в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу).

Дивіться також:

Акт відновлення державності 30 червня 1941 року. Як це було

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.