Дніпро позбувся меморіальних дощок Брежнєву та Щербицькому. ФОТО

У Дніпрі демонтували меморіальні дошки Генеральному секретареві ЦК КПР Леоніду Брежнєву та Першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". Дошки розміщувалися на Алеї слави поблизу обласної держадміністрації. Окрім знаків на честь радянських високопосадовців комунальники також декомунізували дошки, які розповідали про будівництво підприємств під егідою Компартії СРСР.

Демонтаж здійснено на виконання "закону про декомунізацію". Передбачається, що в подальшому дошки Брежнєву, Щербицькому та таблички з написами про діяльність ЦК Компартії стануть експонатами парку радянського періоду, який планують створити в місті.

А на їхньому місці, заявили в КП "Муніципальна поліція", встановлять меморіальні дошки дніпрянам, які зробили внесок у розвиток України.

Фото: Радіо Свобода

Нагадаємо, що площу 80-річчя Дніпропетровської області відкрили у вересні 2012 року в м. Дніпрі. У центрі майдану розташували композицію з восьми бетонних стел, на яких розмістили 15 бронзових барельєфів діячів, які, на думку авторів, прославили область.

Поруч із істориком Дмитром Яворницьким, головним консруктором ОКБ "Південне" Михайлом Янгелем, письменником Олесем Гончаром опинилися барельєфи генсека КПРС (1964-1982) Леоніда Брежнєва, першого комуніста УРСР (1972-1989) Володимира Щербицького та другого президента України (1994-2004) Леоніда Кучми.

Як повідомлялося раніше, в Миколаєві радянську зірку на будівлі ОДА замінили на Державний герб України.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.