Спецпроект

ІЗРАЇЛЬ МОЖЕ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Президія Кнессету включила до порядку денного сесії наступного тижня питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Ініціатором такої пропозиції стала депутат Нава Бокер, передає інформаційна агенція cursorinfo.

"Упродовж багатьох років Кнессет відмовлявся від обговорення Голодомору, не визнаючи його "актом геноциду українського народу" і "актом насилля проти людства, який було спрямовано сталінським режимом на знищення людей". Настав час це змінити", – заявила депутат.

Ідея розробки проекту резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу належить Почесному консулу Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олегові Вишнякову.

Для переконливості консул запросив делегацію ізраїльських парламентів під час їх візиту до Києва в рамках заходів зі вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру  відвідати ще й Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

"Я щасливий бути причетним до такого історичного моменту. Факт того, що ізраїльські парламентарі розуміють потребу ухвалення такої резолюції, робить наші народи ближчими. Ізраїльтяни – єдиний народ, який, як ніхто, розуміє трагедію українців, той умисний геноцид, який було ініційовано сталінським режимом.  Ми поділяємо цей біль разом", – заявив Вишняков.

Нагадаємо, що 26 вересня 2016 року депутати Кнессету відвідали Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" вперше в історії двосторонніх відносин України та Ізраїлю.

Делегація включала: віце-спікера Кнессету, голову депутатської групи дружби Ізраїль-Україна Талі Плоскову, віце-спікерів Наву Бокер і Єхіеля Бара, голову правлячої коаліції Давида Бітана та генерального директора Кнессету Альберта Сахаровича.

Ізраїльська делегація біля Музею Голодомору в Києві. Фото: прес-служба Почесного консульства Ізраїлю в Західному регіоні України

Парламентарям вручили примірники книги польського юриста єврейського походження Рафаеля Лемкіна "Радянський геноцид в Україні", а також дослідження Володимира Василенка "Голодомор 1932—1933 років в Україні як злочин геноциду: правова оцінка".

У своєму виступі від імені ізраїльської делегації Талі Плосков зізналася, що експозиція музею неймовірно вразила депутатів Кнессету.

"Дуже важко знайти слова після того, що ми тут побачили. Нам залишаєтсья тільки шкодувати про ті факти, які ми сьогодні побачили, особливо розгортаючи книги з іменами тисяч людей, яких сьогодні немає", – сказала вона.

Читайте також:

Як політики використовують Голодомор

Тим, хто вважає, що Голодомор не був геноцидом

Прогулянка Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Професор Стенфорду про "сталінські геноциди". Голодомор - тільки один із них

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.