Інститут нацпам'яті вкотре нагадав "Рошен" про декомунізацію. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті вдруге надіслав листа до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен», у якому нагадує про вимогу демонтажу пам’ятника Карлу Марксу на її території, в установленому Законом України порядку.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

"З огляду на значний суспільний резонанс, а також те, що Президент України Петро Порошенко визнав завершення процесу декомунізації питанням національної безпеки, звертаємося до ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" вдруге.

Перший лист з нагадуванням про необхідність демонтажу пам’ятника К. Марксу Інститут надіслав 25 вересня 2015 р. На жаль, офіційної відповіді ми досі не отримали", - йдеться у заяві УІНП.

Як наголошують в Інституті, вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.

Активна меморіалізація засновників комуністичної ідеології  Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на їхню честь пам’ятників) були важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до українського законодавства, пам’ятник К. Марксу на території Київської кондитерської фабрики "Рошен" є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягає обов’язковому демонтажу.

 Текст листа, надісланого УІНП на ім'я гендиректора ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен"
 

Довідка:

21 травня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на всій території України заборонено.

Згідно з підпунктом "д" пункту 4 статті 1 зазначеного Закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є, у тому числі, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.