Інститут нацпам'яті вкотре нагадав "Рошен" про декомунізацію. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті вдруге надіслав листа до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен», у якому нагадує про вимогу демонтажу пам’ятника Карлу Марксу на її території, в установленому Законом України порядку.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

"З огляду на значний суспільний резонанс, а також те, що Президент України Петро Порошенко визнав завершення процесу декомунізації питанням національної безпеки, звертаємося до ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" вдруге.

Перший лист з нагадуванням про необхідність демонтажу пам’ятника К. Марксу Інститут надіслав 25 вересня 2015 р. На жаль, офіційної відповіді ми досі не отримали", - йдеться у заяві УІНП.

Як наголошують в Інституті, вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.

Активна меморіалізація засновників комуністичної ідеології  Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на їхню честь пам’ятників) були важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до українського законодавства, пам’ятник К. Марксу на території Київської кондитерської фабрики "Рошен" є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягає обов’язковому демонтажу.

 Текст листа, надісланого УІНП на ім'я гендиректора ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен"
 

Довідка:

21 травня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на всій території України заборонено.

Згідно з підпунктом "д" пункту 4 статті 1 зазначеного Закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є, у тому числі, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.