Інститут нацпам'яті вкотре нагадав "Рошен" про декомунізацію. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті вдруге надіслав листа до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен», у якому нагадує про вимогу демонтажу пам’ятника Карлу Марксу на її території, в установленому Законом України порядку.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

"З огляду на значний суспільний резонанс, а також те, що Президент України Петро Порошенко визнав завершення процесу декомунізації питанням національної безпеки, звертаємося до ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" вдруге.

Перший лист з нагадуванням про необхідність демонтажу пам’ятника К. Марксу Інститут надіслав 25 вересня 2015 р. На жаль, офіційної відповіді ми досі не отримали", - йдеться у заяві УІНП.

Як наголошують в Інституті, вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.

Активна меморіалізація засновників комуністичної ідеології  Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на їхню честь пам’ятників) були важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до українського законодавства, пам’ятник К. Марксу на території Київської кондитерської фабрики "Рошен" є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягає обов’язковому демонтажу.

 Текст листа, надісланого УІНП на ім'я гендиректора ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен"
 

Довідка:

21 травня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на всій території України заборонено.

Згідно з підпунктом "д" пункту 4 статті 1 зазначеного Закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є, у тому числі, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.