Інститут нацпам'яті вкотре нагадав "Рошен" про декомунізацію. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті вдруге надіслав листа до керівництва Київської кондитерської фабрики «Рошен», у якому нагадує про вимогу демонтажу пам’ятника Карлу Марксу на її території, в установленому Законом України порядку.

Про це інформує офіційний сайт УІНП.

"З огляду на значний суспільний резонанс, а також те, що Президент України Петро Порошенко визнав завершення процесу декомунізації питанням національної безпеки, звертаємося до ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" вдруге.

Перший лист з нагадуванням про необхідність демонтажу пам’ятника К. Марксу Інститут надіслав 25 вересня 2015 р. На жаль, офіційної відповіді ми досі не отримали", - йдеться у заяві УІНП.

Як наголошують в Інституті, вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи.

Активна меморіалізація засновників комуністичної ідеології  Карла Маркса та Фрідріха Енгельса (зокрема, шляхом масового встановлення на їхню честь пам’ятників) були важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до українського законодавства, пам’ятник К. Марксу на території Київської кондитерської фабрики "Рошен" є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягає обов’язковому демонтажу.

 Текст листа, надісланого УІНП на ім'я гендиректора ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен"
 

Довідка:

21 травня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до частини першої статті 3 зазначеного Закону, пропаганда комуністичного тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на всій території України заборонено.

Згідно з підпунктом "д" пункту 4 статті 1 зазначеного Закону, символікою комуністичного тоталітарного режиму є, у тому числі, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.